в правоохоронних органів виникнуть питання до цієї людини типу де взяв? у кого? навіщо? ... Чи таких питань до людини не буде?
Та зараз -
"...не буде...", питання виникнуть обов'язково.
Добропорядний громадянин відповідає: ішов собі вздовж дороги (кущів, лісопосадки, стройки тощо). Закортіло "по-маленькому". Зайшов за ріг (в канаву, за дерево, в розвалини) справу зробити - а там: бац, лежить щось, за ознаками схоже зі зброєю. Ось, обережно взяв і приніс (щоб, не дай Боже, ніхто...).
Звичайно, треба самому побувати на місці "знаходження предмету", щоб потім прикмети місцевості співпадали з розповіддю.
Чи не простіше ту зброю... самостійно утилізувати...
Звичайно, так простіше.
От уявіть: у де-кого була рушниця. Хазяїн помер давно, діти живуть своїм життям, просто дома лежить бітьківська зброя, дітям - взагалі не потрібна. Ви берете, несете до дозвільної, кажете: допомагав руйнувати сарайчик знайомим, під стріхою знайшлася. Рідні хазяїна - нічого про ту рушницю не знають. Самому хазяїну - все до спини. Ви кажете: можна я оформлю на себе? І оформлюєте.
Або так: знову офіційний хазяїн помер, бабці рушниця - не потрібна. Знайомий (якщо є такий, хто хоче собі залишити) бере, несе до дозвільної - ну а далі все як і в попередньому варіанті.
Або якщо зброю відстріляють і вона виявиться краденою або взагалі фігурує в якійсь дуже не гарній справі.
А ось тут вже хай вони доказують, шо Ви маєте відношення до "... не гарної справи...".
А Ви - не маєте.