Выбирают всегда из доступных вариантов - а то, какие варианты доступны, определяется окружающей средой, влияние на которую нас - людей - минимально. Мы живем в двойных рамках - мало того что на одной планете - Земля - где есть суточные ритмы смены для и ночи, есть смена времен года, выспышки на солнце, определенный температурный режим, состав воздуха и прочее - а вторые рамки - это те что накладывают на нас Государство и Общество. Свобода выбора - это иллюзия. И человек - это писчинка в огромном мире, внутренний мир человека не стоит НИЧЕГО ибо это всего лишь набор воспоминаний переживаний комплексов обычаев и привычек сплавленных в единый массив - ценнтости в этом нет никакой вовсе. Еть практически полезные вещи - знания, умения, профессиональные навыки, способность разобраться в сложной проблеме и найти оптимальное решение - это ценно. А внутренние переживания индивида по любому поводу - от отсутствия смысла в жизни вообще до несправедливого распределения денег в обществе в результате у него них$я а у другого дох$я - это от большого колличества свободного времени и сил - иди работай - руками физически тяжело - и жизнь наладиться - ибо это все от праздности.
Ууу, молодежь пошла! >_< Видно Я безнадійно відстав від життя. Знаєте шо, а вам потрібно сходити на пару лекцій Квантової Теорії, поспати тамички трішко хД. Жартую.1)
"Навіть коли варіантів немає, їх мінімум три" Точно не пам’ятаю як там було далі, але здається перелічувались ці три варіанти ^_^ — і не пам’ятаю де почув, це дуже чорний гумор. А Ви уявіть скільки їх, коли вони є...
Я зара виголошу типу тост, який так і не виголосив на одному зібранні:
Людина схожа на сиру та теплу заготовку із глини, життя неначе руки майстра, створює чергову скульптуру, інколи тендітно обрамлюючи кожну деталь, інколи як удар ковальського молота залишає жахливу прогалину та деформує, прогинає всю скульптуру, а інколи як ніж, залишає глибокі, тонкі порізи...Тільки от із людиною не все так просто, і ця "глина", є одна із найскладніший, відомих мені Систем, що здатна до саморозвитку та внутрішньої взаємодії підсистем.
2) Вплив людей на інших людей, на навколишній світ (а особливо на його сприйняття у свідомості людей), важко назвати мінімальним. За якісь там 500 років, дійсно піщинка на тлі віку нашого Всесвіту (~ 13,8 мільярдів земних років), сприйняття навколишнього світу людьми, перевернулось із ніг на голову. Ще вчора вони підтиралися загальною ганчіркою, як у публічних вбиральнях Римської Імперії, а сьогодні сидять та "шпилять" на "Айфонах". Вихор якийсь.
3) У людської Свідомості рамки, це не зовсім солідне поняття, скоріше квантове, тобто розмите. Колись люди не могли перепливти океан, завтра ваші внуки будуть їздити працювати на "копях Мории", на марсіанських плантаціях Дяді Сема, за доляри
У світі існує багато рамок, меж, границь. Які переходити, які ні, цей вибір допоможе зробити ваша свідомість, а інтелект допоможе подолати шлях до їх перетину.
Особисто для мене, є границі та рамки, через які Я перейду тільки під тортурами, і то не факт що Я щось не зможу вигадати, мені не важливо існують вони як щось реальне, чи це просто ефемерія вигадана вашим покірним слугою, просто приймаю це як факт, аксіому 4) Ілюзія свободи вибору — це теж ілюзія, і це мій вибір
Загалом, говорячи коротко, людський Інтелект, Свідомість, у купі із оточуючим світом, занадто складні штуки щоб виключити існування свободи вибору. Навіть квантова частинка, у якої є тільки декілька параметрі, і том має (не нульову!) ймовірність "телепортуватися" (тунелювати) крізь всю планету Земля хД. А людина — то цілий Всесвіт в оточенні таких-же Всесвітів.
5) Пісчинка, пане
dnepr7, апроксимація, модель, наближення. Так зручніше прогнозувати куди сипатиметься пісок, бо більш-менш достовірно змоделювати кожну піщинку — це із області навіть не фантастики) А от коли починаєш роздивлятися, звичайна піщинка перетворюється на унікальну структуру із своєю, власною, неповторною передісторією, теперішнім та майбутнім....
Sand grains6) Цей "непотрібний, внутрішній світ" може як-раз бути причиною корисності та отих навичка, а причиною безтолковості
І звичайно, тут працює "Ефект Метелика", класний ефект якщо ти не живеш у хмарочосі!
Чорний гумор.
7) Погляд людини, при якому вона не бачить сенсу в житті, це вже свого роду шлях, вибраний шлях. А шлях (путь) це відстань пройдена чимось там по траєкторії руху, а траєкторія руху має, в основному, початок та закінчення, а отже і свого роду сенс (смысл)
Ну для справедливість це багатогранна конструкція, і Я рідко використовую його для пояснення класової диференціація у плані фінансових ресурсів у суспільстві (обществе). Але якщо Ви вже заговорили про дану тему: для мене справедливість коли у людей є мінімальний вибір, тобто мінімальні блага у цьому випадку. Типу соц. захист, медицина, навчання, якась надія на майбутнє, тощо. А далі, мені не важливо хто там що робить, нехай хоч золоті піраміди на Марсі будують... Але! Коли мільйони людей дохнуть від болячок та ходять по пару миль за брудною водою, щоб приготувати їжу, а інші будують іподроми по декілька мільярдів долярів, та експортують біднякам локальні конфлікти... Вибачайте, тут уже навіть ваш покірний слуга пасує...
9) Ну, фізична праця на благо Батьківщини-Неньки, то благородно
Але ваш покірний слуга — то є лінива, дохла скотина
Яка умію тільки "агрити" на себе людей та розводити теревені про "вищі матерії"
А "хардкор стайл", вищезгадана справедливість, тозо, по життю — це взагалі, і ворогу не побажаєш хД Воно вмикається рідко, за мітко... Мабуть це тому, що Я звик проходити комп’ютерні ігри на максимальній складності
П. С. Ой, все, ще одне, коротеньке, і спати... Цілу ніч не спав, поїхав не знаю куди, не знаю по шо, приїхав. Замутило в транспорті. Краще не читайте, сонливих опусів аутсайдера-селянина, ну його на... Корисного Ви там собі нічого не знайдете, тільки м’яко кажучи, не корисне.