Я высказываю свои свои мнения суждения по разным вопросам.
Ваш покірний слуга також притримується даної точки зору, можливо на жаль, бо хорошого це приносить мало. Зате, свого роду лібералізм, свобода слова, гласність і вся фігня. Дуже важливі та корисні речі.Но я не вижу никакого смысла в том, чтобы спорить с другими или навязывать им свою точку зрения - и уж тем более - не пытаюсь их убедить в том что они не правы.
Значить Ви не ідеологічний Бо кожен, ідеологічний, вважає що саме його/її ідеологія вірна, та просто не терпить, коли хтось цю вірність осмілиться ставити під сумнів, (ставити під сумнів, це не те саме що сказати "то фігня").Каждый имеет полное право на собственные суждения и точку зрения по ЛЮБОМУ вопросу - я это уважаю.
У світі ідеологій (особливо деяких), той хто має право на відмінне від ідеології в голові, втрачає інші права, як показала історія, інколи дуже важливі права та можливості....Не люблю когда что-то пытаются навязывать чтолибо или взрослых людей учить как правильно и что делать нельзя никогда.
Нав’язування буває різним. Наприклад маніпуляція із фактами, грання на проблемах суспільства, однобоке трактування історії, міфічний сакрал та доморощена конспірологія, провидіння великого та щасливого майбутнього, яке неодмінно настане, тощо... На цьому піднялася не одна ідеологія.
Із приводу, "як правильно і що робити", тут тільки на локальному рівні із вами згоден. У плані великих, організованих груп людей (держав наприклад), потрібно як-раз учити а інколи тикати носом у помилки минулого, щоб той маразм та жах не повторився у майбутньому, тільки в іншому амплуа але із тими ж помилками та із ще жахливішими наслідками.Ф021, а в яку іграшку Ви зараз граєте? (То я так намагаюся повернути розмову в русло теми)
Взагалі, відео-ігри це свого роду наркотик, більш-усього стимулює у схожий спосіб і схожі нейро-контури, як і хімічні наркотики. Звичайно, там великі відмінності, але все одно. Для мене відео-ігри, у деякій мірі як для курців сигарети, а для любителів випити, відповідно алкоголь. Коли є час, тобто коли немає роботи по господарству, та Я не зайнятий іншою дурнею (наприклад дискусіями на форумах, чи знову не встряну у якийсь божевільний вихор подій, добре що це трапляється дуже рідко...), то ваш покірний слуга любить розмірений штиль селянського життя та погратися у відео-ігри
. Граюся тільки на максимально можливій складності (hardcore) (із модифікаціями які цю складність підвищують, якщо потрібно).
Із одно-гравцевих (single player): дуже багато старовинних, в основному щось відволікаюче (не дай бог не військове/криваво-місивне; гноми-орки-феї, в отакому дусі...), так звані Рольові Ігри (RPG), у яких Я граю за максимально дохлого мага (тобто чарівника), якщо це можливо.
Також подобаються різноманітні стратегічні ігри (strategy).
Замість того щоб перераховувати старовинні, популярні іграшки у які Я грався і граюсь (простіше мабуть буде перерахувати у які Я не грався
), краще назву деякі ігри, які якось пов’язані із тематикою даного форуму:
Серія "Корсары"Багато старовинної, холодної зброї, кораблів, відкритий світ (свого роду), можливість вибору бути хорошим чи злим, гарна музика, ну звичайно пірати, скарби, скелети, і в такому дусі.
Примітка: "Місто втрачених кораблів" дуже складна, якщо граєш на макс. рівні добрим піратом.Серія "IL2 Sturmovik"Багато літаків, БАГАТО літаків часів другої світової. Хочеш, рахуй поправки на прицілі "бомбера", несучи наземний армагеддон, хочеш атакуй гарматами штурмовиків "земних черв’яків", хочеш діряв інших крилатих своїм бійцем (fighter, воно ж винищувач/истребитель).
Примітка: на максимальній складності (повний реалізм) втомлюються очі від постійного пошуку точок на екрані, через вимкнені маркери, по цій причині на такому грав рідко.Серія "Silent Hunter"Топи все що надводне, до твого розпорядження: ржава шкарабанка, команда довбокряків, торпеди, гармата, зенітки... Все що потрібно.
Примітка: на максимальному реалізмі без калькулятора та олівця дуже не пограєш, потрібно згадувати Теорему Піфагора, траєкторії, кути, тощо. Третя частина серія, буде приємна "гітлерюгенду", фапальникам на "дасрейхи" так далі...Серія "Men Of War"Представник "тактичних" відеоігор по військовій темі. Купа всього військового, інколи можна проходити місії (і додаткові) по різному, наприклад не зачіпаючи цивільне населення (віртуальне, звичайно), а можна методом "екстермінатус всьому і вся". Хоч вигляд "зверху", і це відеогра тактична у першу чергу, але все одно, відеогра є для мене "місивна".
Примітка: частина про В’єтнам має просто дурнувату складність, деякі додаткові завдання — лютий хардкор у стилі "нам не страшен паладин, нас сто двадцать, он один"Ну ще є багато відео-ігор для "задрочів" що цікавляться зброєю, зокрема уже згадана серія "Blitzkrieg", але там, у першій частині серії, на макс. складності є випадкові місії, які майже неможливо пройти ("баг" програми), тому якщо не пощастить — доведеться робити мільйон завантажень доки автономний інтелект не "затупить" і не наїде якимось танчиком на вашу міну, або що.